Відмінності між версіями «Братські школи»

Матеріал з Брацка Правка
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Брацка Школа)
 
(Не показано 9 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
−
[[Братские школы]] (также известны как ''греческие школы''; здесь и далее по тексту -- ''Школы'') -- общественная образовательная инициатива, берущая начало в конце 16-го века на территориях сегодняшней Беларуси, Литвы и Украины. Изначально учебные заведения, ''Школы'', организовывались при братствах, которые представляли собой  общественные организации православных мещан. Целью первых ''Школ'' было противостояние продвижению католических (обычно, иезуитских) и протестантских учебных заведений. Основное различие состояло в изучаемых языках. В то время как католическое образование концентрировалось на латыни и польском языке, ''Школы'' делали акцент на старо-русский и греческий.
+
[[Братські школи]] (також відомі як ''грецькі школи''; тут і далі за текстом - ''Школи'') - громадська освітня ініціатива, що бере початок наприкінці 16-го століття на територіях сьогоднішньої Білорусі, Литви та України. Спочатку навчальні заклади, ''Школи'', організовувалися при братствах, які були громадські організації православних міщан. Метою перших ''Шкіл'' було протистояння просуванню католицьких (зазвичай єзуїтських) та протестантських навчальних закладів. Основна відмінність полягала у мовах, що вивчаються. У той час як католицька освіта концентрувалася латиною та польською мовою, ''Школи'' наголошували на давньоруській та грецькій.
  
  
−
==Школы при церковных братствах==
+
==Школи при церковних братствах==
−
Первые ''Школы'' образовывались при церковных братствах как в различных городах, так и в сёлах. Кроме особо отмеченных ниже ''Школ'', известны ''Школы'' в Перемышле (1592), Галиче, Городке, Рогатине, Стрые, Николаеве, Комарно, Ярославе, Холме, Красноставе, Замостье (1606), Люблине, Бельском, Бресте, Володава, Пинске, Стрятини, Виннице, Немирове, Каменец-Подольском, Меджибоже, Луцке (1620), Владимире-Волынском, Дубно, Кременце.
+
Перші "Школи" утворювалися при церковних братствах як в різних містах, так і у селах. Крім особливо зазначених нижче ''Шкіл'', відомі ''Школи'' у Перемишлі (1592), Галичі, Городку, Рогатині, Стрию, Миколаєві, Комарно, Ярославі, Пагорбі, Красноставі, Замостя (1606), Любліні, Більському, Бресті , Володава, Пінську, Стрітіні, Вінниці, Немирові, Кам'янці-Подільському, Меджибожі, Луцьку (1620), Володимирі-Волинському, Дубно, Кременці.
  
−
===Во Львове===
+
===У Львові===
−
:Первую известную ''Школу'' учредило Успенское братство во Львове в 1586 году. Её полное название -- Львовская Успенская братская школа. Хотя сама львовская ''Школа'' вскоре перешла на [[Дидактика школьна братска#Модель общего образования|Модель общего образования]], учебные программы многих ''Школ'' строились по первоначальной [[#Модель дополнительного образования|модели]] этой школы, иногда называемой [[Дидактика школьна братска#Модель дополнительного образования|Моделью дополнительного образования]].
+
:Першу відому "Школу" заснувало Успенське братство у Львові 1586 року. Її повна назва - Львівська Успенська братська школа. Хоча сама львівська "Школа" незабаром перейшла на [[Дидактика школьна братска#Модель общего образования|Модель загальної освіти]], навчальні програми багатьох ''Шкіл'' будувалися за первісною [[#Модель дополнительного образования|моделю]] цієї школи, іноді званої [[Дидактика школьна братска#Модель дополнительного образования|Моделью додаткової освіти]].
  
−
:К львовской братской школы принимали детей разных состояний из Львова и других городов и сел Украины. Обучение проводилось современным в ту пору старо-русским литературным языком. Изучали славянский, греческий, латинский языки (риторика, грамматика, пиитика), диалектику, а также арифметику, геометрию, астрономию, философию, богословие, музыку. Школа была и центром развития хорового пения и старо-русского школьного театра. Из каталога братской библиотеки видно, что значительное внимание уделяли произведениям классических авторов: здесь были издания Аристотеля, Овидия, Вергилия, Валерия Максима и других. В 1591 была напечатана греко-славянский грамматика «Адельфотес», составленная учениками школы и учителем Арсением Элассонским.
+
:До львівської братської школи приймали дітей різних статків зі Львова та інших міст та сіл України. Навчання проводилося сучасним на той час давньоруською літературною мовою. Вивчали слов'янську, грецьку, латинську мови (риторика, граматика, піїтика), діалектику, а також арифметику, геометрію, астрономію, філософію, богослов'я, музику. Школа була і центром розвитку хорового співу та давньоруського шкільного театру. З каталогу братської бібліотеки видно, що значну увагу приділяли творам класичних авторів: тут були видання Аристотеля, Овідія, Вергілія, Валерія Максима та інших. У 1591 була надрукована греко-слов'янська граматика «Адельфотес», складена учнями школи та вчителем Арсенієм Елассонським.
  
−
:К 1591 же году были наработаны отличительные характеристики и принят устав, называвшийся [[Порядок школьны братски|Порядком школьным]].
+
:До 1591 року були напрацьовані відмінні характеристики і прийнято статут, що називався [[Порядок школьны братски|Порядком шкільним]].
  
−
:Помимо Арсения Элассонского, в разное время ректорами и учителями здесь были: Стефан Зизаний, Лаврентий Зизаний, Ф. Касиянович, И. Борецкий, П. Беринда, Г. Дорофеевич, И. Трофимович-Козловский, С. Косов, В. Ушакевич и др. Гетман Петро Сагайдачный конце жизни послал школе 15000 красных злотых, а также завещал значительные средства на его потребности. Львовская братская школа оказала значительное влияние на развитие образования не только в Руси-Украине, но и в Беларуси, Молдове, Валахии и других странах. Она воспитала немало выдающихся общественных и культурных деятелей.
+
:Крім Арсенія Елассонського, у різний час ректорами та вчителями тут були: Стефан Зізаній, Лаврентій Зізаній, Ф. Касіянович, І. Борецький, П. Беринда, Г. Дорофійович, І. Трохимович-Козловський, С. Косов, В. Ушакевич та ін. Гетьман Петро Сагайдачний наприкінці життя надіслав школі 15000 червоних злотих, а також заповів значні кошти на його потреби. Львівська братська школа дуже вплинула на розвиток освіти не тільки в Русі-Україні, а й у Білорусі, Молдові, Валахії та інших країнах. Вона виховала чимало видатних громадських та культурних діячів.
  
−
===В Могилёве===
+
===У Могильові===
−
:Могилёвская ''Школа'' была основана Богоявленским братством в 1590–1592 годах и была одной из первых, если не первой, на землях сегодняшней Беларуси. В ''Школу'' принимали детей всех сословий, сироты содержались на полном попечении братства. Используя мощности братской типографии, могилёвская ''Школа'' стала значительным центром образования будущей Беларуси. До 1682 года, когда в Могилёве было открыто иезуитское училище, могилёвская ''Школа'' была основным образовательным институтом Могилёва.
+
:Могилівська "Школа" була заснована Богоявленським братством у 1590-1592 роках і була однією з перших, якщо не першою, на землях сьогоднішньої Білорусі. У ''Школу'' приймали дітей всіх станів, сироти утримувалися під опікою братства. Використовуючи потужності братньої друкарні, могилівська "Школа" стала значним центром освіти майбутньої Білорусі. До 1682 року, коли у Могильові було відкрито єзуїтське училище, могилівська "Школа" була основним освітнім інститутом Могильова.
  
−
:Иезуитское училище составило серьёзную конкуренцию и снизила статус ''Школы''. При поддержке российской императрицы Елизаветы Петровны, [[Георгий Конисский]] в 1757 году на базе ''Школы'' открыл православную духовную семинарию, которая процветала практически до её закрытия коммунистами в 1918 году.
+
:Єзуїтське училище склало серйозну конкуренцію і знизило статус "Школи". За підтримки російської імператриці Єлизавети Петрівни, [[Георгий Конисский|Георгій Кониський]] в 1757 року з урахуванням "Школи" відкрив православну духовну семінарію, яка процвітала майже до її закриття комуністами в 1918 року.
  
−
:Восстановленная в 1991 году [[Брацка Школа]] считает себя потомком этой ''Школы''.
+
:Відновлена у 1991 році [[Брацька Школа]] вважає себе нащадком цієї ''Школи''.
  
−
===В Киеве===
+
===В Києві===
−
:Киевская ''Школа'' была создана в 1615 году по образцу устава Львовской ''Школы''. Изначально она использовала так называемую [[Дидактика школьна братска#Модель дополнительного образования|Модель дополнительного образования]] к построению учебной программы. В школе преподавали выдающиеся ученые 17 в. Иов Борецкий, Мелетий Смотрицкий, Касьян Сакович, Захария Копыстенский.
+
:Київська ''Школа'' була створена у 1615 році за зразком статуту Львівської ''Школи''. Спочатку вона використовувала так звану [[Дидактика школьна братска#Модель дополнительного образования|Модель додаткової освіти]] до побудови навчальної програми. У школі викладали видатні вчені 17 ст. Іов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касьян Сакович, Захарія Копистенський.
  
−
:Осенью 1631 также в Киеве [[Пётр Могила]] основал Лаврскую ''Школу''. В отличие от ''Школы'' Киевской, здесь с самого начала глубоко изучали так называемые [[Семь свободных искусств]] -- грамматику, риторику, диалектику, геометрию, музыку, астрономию, историю. Этот подход иногда называют [[Дидактика школьна братска#Модель общего образования|Моделью общего образования]].
+
:Восени 1631 р. також у Києві [[Пётр Могила|Петро Могила]] заснував Лаврську Школу. На відміну від ''Школи'' Київської, тут із самого початку глибоко вивчали так звані [[Семь свободных искусств|Сім вільних мистецтв]] -- граматику, риторику, діалектику, геометрію, музику, астрономію, історію. Цей підхід іноді називають [[Дидактика школьна братска#Модель общего образования|Моделлю загальної освіти]].
  
−
:В 1632 годах эти две ''Школы'' объединились в Киево-Братскую Коллегию. Сирийский путешественник Павел Алепский, который в 1652 посетил Киево-Печерской лавру, писал:<blockquote>Почти все местные мужчины и большая часть их женщин и дочерей умеют читать, хорошо знают порядок церковной службы; священники учат сирот, не дают им бродить без дела по улицам. Монахини Вознесенского монастыря все были не только грамотные, но даже высокоученые и сами написали много научных и других произведений. Среди монахов есть люди ученые, знатоки права, или юристы, философы и краснобаи. В Лавре прославленный печатный дом, который обслуживает весь край тот. С его выходят церковные книги, превосходно напечатаны; на больших бумагах рисунки значительных местностей и стран, научные обличит и прочее.</blockquote>
+
:У 1632 роках ці дві "Школи" об'єдналися в Києво-Братську Колегію. Сирійський мандрівник Павло Алепський, який у 1652 р. відвідав Києво-Печерську лавру, писав:<blockquote>Майже всі місцеві чоловіки і більшість їхніх жінок і дочок вміють читати, добре знають порядок церковної служби; священики вчать сиріт, не дають їм блукати без діла вулицями. Черниці Вознесенського монастиря всі були не лише грамотні, а й високовчені і самі написали багато наукових та інших творів. Серед ченців є люди вчені, знавці права, або юристи, філософи та краснобаї. У Лаврі прославлений друкований будинок, який обслуговує весь той край. З нього виходять церковні книги, чудово надруковані; на великих паперах малюнки значних місцевостей та країн, наукові викриє та інше.</blockquote>
  
−
:В 1701 году указом Петра I, Коллегия была преобразована в Киево-Могилянскую Академию. Двумя потомками этой Академии являются:
+
:У 1701 році указом Петра I, Колегія була перетворена на Києво-Могилянську Академію. Двома нащадками цієї Академії є:
−
:#Национальный университет "Киево-Могилянская академия", располагающийся рядом с братскими кельями на улице Братська на Подолье в Киеве, и
+
:#Національний університет "Києво-Могилянська академія", що розташований поруч із братськими келіями на вулиці Братська на Поділлі в Києві, та
−
:#Киевская духовная академия на территории Киево-Печерской лавры.
+
:#Київська духовна академія на території Києво-Печерської лаври.
  
−
===В Донецке===
+
===В Донецьку===
−
:21 января 1896 года церковное братство Спасо-Преображенской церкви открыло ''Школу'' в Юзовке, которая сейчас известна как город Донецк. В конце XIX века этот быстро развивавшийся регион Российской Империи испытывал острую нехватку школ. В 1903 году ''Школа'' переехала в трёхэтажное здание, одно из немногих высотных зданий в то время. Это здание сохранилось до сих пор, однако из-за конфликта на востоке Украины точной информации о статусе ''Школы'' пока нет.
+
:21 січня 1896 року церковне братство Спасо-Преображенської церкви відкрило Школу в Юзівці, яка зараз відома як місто Донецьк. Наприкінці XIX століття цей регіон Російської Імперії, що швидко розвивався, відчував гостру нестачу шкіл. У 1903 році "Школа" переїхала в триповерхову будівлю, одну з небагатьох висотних будівель на той час. Ця будівля збереглася досі, проте через конфлікт на сході України точної інформації про статус Школи поки немає.
  
−
==Многообразие учебных планов==
+
==Різноманітність навчальних планів==
−
::''Основная вики-страница: [[Дидактика школьна братска]]''
+
::''Основна вікі-сторінка: [[Дидактика школьна братска|Дидактика шкільна братська]]''
  
−
Из-за разницы ресурсов различных ''Школ'', не существовало единого учебного плана. Однако в большинстве известных ''Школ'' обучение стремилось  осуществляться в соответствии с [[Дидактика школьна братска|Дидактикой школьной]]. Её отличительные характеристики -- это использование [[Семь свободных искусств|Семи свободных искусств]] в качестве разделения учебных дисциплин и приспосабливание этого разделения к имевшимся в наличии ресурсам. Например, в наименее обеспеченных школах преподавалась только старо-русская грамматика, как начальная дисциплина, а в наиболее обеспеченных -- полный круг дисциплин.
+
Через різницю ресурсів різних "Шкіл", немає єдиного навчального плану. Однак у більшості відомих ''Шкіл'' навчання прагнуло здійснюватися відповідно до [[Дидактика школьна братска|Дидактикb шкільно]]]. Її відмінні характеристики - це використання [[Семь свободных искусств|Семи вільних мистецтв]] в якості поділ навчальних дисциплін і пристосування цього поділу до наявних ресурсів. Наприклад, у найменш забезпечених школах викладалася лише давньоруська граматика, як початкова дисципліна, а найбільш забезпечених - повне коло дисциплін.
  
−
==Организация учебного процесса==
+
==Організація навчального процесу==
−
::''Основная вики-страница: [[Порядок школьны братски]]''
+
::''Основна вікі-сторінка: [[Порядок школьны братски|Порядок шкільний братський]]''
  
−
Организация учебного процесса в ''Школах'' осуществлялась в соответствии с [[Порядок школьны братски|Порядками школьными]]. Их отличительные характеристики -- поощрение успехов учеников, вовлечение старших учеников в обучение младших, безразличие к статусу родителей и посильная оплата, начиная с отсутствия оплаты для сирот и тех учеников, чьи родители не могли себе позволить оплату.
+
Організація навчального процесу в ''Школах'' здійснювалася відповідно до [[Порядок школьны братски|Порядків шкільних]]. Їхні відмінні характеристики - заохочення успіхів учнів, залучення старших учнів до навчання молодших, байдужість до статусу батьків і посильна оплата, починаючи з відсутності оплати для сиріт і тих учнів, чиї батьки не могли собі дозволити оплату.
  
−
==Известные личности==
+
==Відомі особи==
−
===Основатели, ректоры и дидаскалы===
+
===Засновники, ректори та дидаскали===
−
::Основатели, ректоры (директора) и дидаскалы (учителя):
+
::Засновники, ректори (директори) та дидаскали (вчителі):
 
::{|class="wikitable" width=100% style="text-align:center;"
 
::{|class="wikitable" width=100% style="text-align:center;"
−
|Годы
+
|Роки
−
!Вильно!!Львов!!Киев!!Полоцк
+
!Вільно!!Львів!!Київ!!Полоцьк
 
|-
 
|-
 
!1586-1631
 
!1586-1631
−
|[[Иосиф Бобрикович]], [[Лаврентий Зизаний]], [[Мелетий Смотрицкий]], [[Стефан Зизаний]]||[[Арсений Элассонский]], [[Исаия Трофимович-Козловский]], [[Кирилл Транквиллион-Ставровецкий]], [[Константин Корнякт]], [[Памва Берында]], [[Юрий Рогатинец]]||[[Елисей Плетенецкий]], [[Иов Борецкий]], [[Касьян Сакович]], [[Спиридон Соболь]], [[Фома Иевлевич]]||&nbsp;
+
|[[Йосиф Бобрикович]], [[Лаврентій Зізаній]], [[Мелетій Смотрицький]], [[Стефан Зізаній]]||[[Арсеній Еласонський]], [[Ісая Трохимович-Козловський]], [[Кирилл Транквілліон- Ставровецький]], [[Костянтин Корнякт]], [[Памва Беринда]], [[Юрій Рогатинець]]||[[Єлісей Плетенецький]], [[Іов Борецький]], [[Касьян Сакович]], [[Спіридон Соболь]], [[Фома Євлевич]]||&nbsp;
 
|-
 
|-
 
!1631-1992
 
!1631-1992
−
|&nbsp;||&nbsp;||[[Исаия Трофимович-Козловский]] (переехал из Львова), [[Пётр Могила]], [[Софроний Почаский]]||[[Игнатий Иевлевич]], [[Симеон Полоцкий]]
+
|&nbsp;||&nbsp;||[[Ісая Трохимович-Козловський]] (переїхав зі Львова), [[Петро Могила]], [[Софроній Почаський]]||[[Ігнатій Євлевич]], [[Симеон Полоцький]]
 
|}
 
|}
  
−
===Ученики===
+
===Учні===
 
::{|class="wikitable" width=100% style="text-align:center;"
 
::{|class="wikitable" width=100% style="text-align:center;"
−
|Годы
+
|Роки
−
!Львов!!Могилёв!!Киев
+
!Львів!!Могилів!!Київ
 
|-
 
|-
 
!1586-1631
 
!1586-1631
−
|[[Захария Копыстенский]], [[Пётр Могила]]||[[Спиридон Соболь]]||[[Игнатий Иевлевич]], [[Софроний Почаский]]
+
|[[Захарія Копистенський]], [[Петро Могила]]||[[Спіридон Соболь]]||[[Ігнатій Євлевич]], [[Софроній Почаський]]
 
|-
 
|-
 
!1631-1992
 
!1631-1992
−
|&nbsp;||&nbsp;||[[Георгий Конисский]]
+
|&nbsp;||&nbsp;||[[Георгій Кониський]]
 
|}
 
|}
  
−
==Издательская деятельность==
+
==Видавнича діяльність==
−
Три ''Школы'', Виленская, Львовская и Могилёвская, имели собственные типографии.
+
Три ''Школи'', Віленська, Львівська та Могилівська, мали власні друкарні.
  
−
==Брацка Школа==
+
==Брацька Школа==
−
::''Основная вики-страница: [[Брацка Школа]]''
+
::''Основна вікі-сторінка: [[Брацька Школа]]''
  
−
С 1991 по 2004 год, группа энтузиастов восстанавливала традиции могилёвской ''Школы''. Для школьников были предложены курсы журналистики, а также была налажена подготовка дизайнеров, управленцев и специалистов по рынку. Ряд местных газет, прежде всего, "Метрополитен", "Любой Каприз" и "Де-факто", нанимали исключительно выпускников ''Школы''. Сейчас продолжение той инициативы известно как [[Брацка Школа]].
+
З 1991 по 2004 рік, група ентузіастів відновлювала традиції могилівської "Школи". Для школярів було запропоновано курси журналістики, а також було налагоджено підготовку дизайнерів, управлінців та фахівців з ринку. Ряд місцевих газет, перш за все, "Метрополітен", "Будь-який Капріз" та "Де-факто", наймали виключно випускників "Школи". Наразі продовження тієї ініціативи відоме як [[Брацька Школа]].
  
 
==Связанные лектио==
 
==Связанные лектио==

Поточна версія на 14:24, 11 лютого 2023

Братські школи (також відомі як грецькі школи; тут і далі за текстом - Школи) - громадська освітня ініціатива, що бере початок наприкінці 16-го століття на територіях сьогоднішньої Білорусі, Литви та України. Спочатку навчальні заклади, Школи, організовувалися при братствах, які були громадські організації православних міщан. Метою перших Шкіл було протистояння просуванню католицьких (зазвичай єзуїтських) та протестантських навчальних закладів. Основна відмінність полягала у мовах, що вивчаються. У той час як католицька освіта концентрувалася латиною та польською мовою, Школи наголошували на давньоруській та грецькій.


Школи при церковних братствах

Перші "Школи" утворювалися при церковних братствах як в різних містах, так і у селах. Крім особливо зазначених нижче Шкіл, відомі Школи у Перемишлі (1592), Галичі, Городку, Рогатині, Стрию, Миколаєві, Комарно, Ярославі, Пагорбі, Красноставі, Замостя (1606), Любліні, Більському, Бресті , Володава, Пінську, Стрітіні, Вінниці, Немирові, Кам'янці-Подільському, Меджибожі, Луцьку (1620), Володимирі-Волинському, Дубно, Кременці.

У Львові

Першу відому "Школу" заснувало Успенське братство у Львові 1586 року. Її повна назва - Львівська Успенська братська школа. Хоча сама львівська "Школа" незабаром перейшла на Модель загальної освіти, навчальні програми багатьох Шкіл будувалися за первісною моделю цієї школи, іноді званої Моделью додаткової освіти.
До львівської братської школи приймали дітей різних статків зі Львова та інших міст та сіл України. Навчання проводилося сучасним на той час давньоруською літературною мовою. Вивчали слов'янську, грецьку, латинську мови (риторика, граматика, піїтика), діалектику, а також арифметику, геометрію, астрономію, філософію, богослов'я, музику. Школа була і центром розвитку хорового співу та давньоруського шкільного театру. З каталогу братської бібліотеки видно, що значну увагу приділяли творам класичних авторів: тут були видання Аристотеля, Овідія, Вергілія, Валерія Максима та інших. У 1591 була надрукована греко-слов'янська граматика «Адельфотес», складена учнями школи та вчителем Арсенієм Елассонським.
До 1591 року були напрацьовані відмінні характеристики і прийнято статут, що називався Порядком шкільним.
Крім Арсенія Елассонського, у різний час ректорами та вчителями тут були: Стефан Зізаній, Лаврентій Зізаній, Ф. Касіянович, І. Борецький, П. Беринда, Г. Дорофійович, І. Трохимович-Козловський, С. Косов, В. Ушакевич та ін. Гетьман Петро Сагайдачний наприкінці життя надіслав школі 15000 червоних злотих, а також заповів значні кошти на його потреби. Львівська братська школа дуже вплинула на розвиток освіти не тільки в Русі-Україні, а й у Білорусі, Молдові, Валахії та інших країнах. Вона виховала чимало видатних громадських та культурних діячів.

У Могильові

Могилівська "Школа" була заснована Богоявленським братством у 1590-1592 роках і була однією з перших, якщо не першою, на землях сьогоднішньої Білорусі. У Школу приймали дітей всіх станів, сироти утримувалися під опікою братства. Використовуючи потужності братньої друкарні, могилівська "Школа" стала значним центром освіти майбутньої Білорусі. До 1682 року, коли у Могильові було відкрито єзуїтське училище, могилівська "Школа" була основним освітнім інститутом Могильова.
Єзуїтське училище склало серйозну конкуренцію і знизило статус "Школи". За підтримки російської імператриці Єлизавети Петрівни, Георгій Кониський в 1757 року з урахуванням "Школи" відкрив православну духовну семінарію, яка процвітала майже до її закриття комуністами в 1918 року.
Відновлена у 1991 році Брацька Школа вважає себе нащадком цієї Школи.

В Києві

Київська Школа була створена у 1615 році за зразком статуту Львівської Школи. Спочатку вона використовувала так звану Модель додаткової освіти до побудови навчальної програми. У школі викладали видатні вчені 17 ст. Іов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касьян Сакович, Захарія Копистенський.
Восени 1631 р. також у Києві Петро Могила заснував Лаврську Школу. На відміну від Школи Київської, тут із самого початку глибоко вивчали так звані Сім вільних мистецтв -- граматику, риторику, діалектику, геометрію, музику, астрономію, історію. Цей підхід іноді називають Моделлю загальної освіти.
У 1632 роках ці дві "Школи" об'єдналися в Києво-Братську Колегію. Сирійський мандрівник Павло Алепський, який у 1652 р. відвідав Києво-Печерську лавру, писав:

Майже всі місцеві чоловіки і більшість їхніх жінок і дочок вміють читати, добре знають порядок церковної служби; священики вчать сиріт, не дають їм блукати без діла вулицями. Черниці Вознесенського монастиря всі були не лише грамотні, а й високовчені і самі написали багато наукових та інших творів. Серед ченців є люди вчені, знавці права, або юристи, філософи та краснобаї. У Лаврі прославлений друкований будинок, який обслуговує весь той край. З нього виходять церковні книги, чудово надруковані; на великих паперах малюнки значних місцевостей та країн, наукові викриє та інше.

У 1701 році указом Петра I, Колегія була перетворена на Києво-Могилянську Академію. Двома нащадками цієї Академії є:
  1. Національний університет "Києво-Могилянська академія", що розташований поруч із братськими келіями на вулиці Братська на Поділлі в Києві, та
  2. Київська духовна академія на території Києво-Печерської лаври.

В Донецьку

21 січня 1896 року церковне братство Спасо-Преображенської церкви відкрило Школу в Юзівці, яка зараз відома як місто Донецьк. Наприкінці XIX століття цей регіон Російської Імперії, що швидко розвивався, відчував гостру нестачу шкіл. У 1903 році "Школа" переїхала в триповерхову будівлю, одну з небагатьох висотних будівель на той час. Ця будівля збереглася досі, проте через конфлікт на сході України точної інформації про статус Школи поки немає.

Різноманітність навчальних планів

Основна вікі-сторінка: Дидактика шкільна братська

Через різницю ресурсів різних "Шкіл", немає єдиного навчального плану. Однак у більшості відомих Шкіл навчання прагнуло здійснюватися відповідно до Дидактикb шкільно]. Її відмінні характеристики - це використання Семи вільних мистецтв в якості поділ навчальних дисциплін і пристосування цього поділу до наявних ресурсів. Наприклад, у найменш забезпечених школах викладалася лише давньоруська граматика, як початкова дисципліна, а найбільш забезпечених - повне коло дисциплін.

Організація навчального процесу

Основна вікі-сторінка: Порядок шкільний братський

Організація навчального процесу в Школах здійснювалася відповідно до Порядків шкільних. Їхні відмінні характеристики - заохочення успіхів учнів, залучення старших учнів до навчання молодших, байдужість до статусу батьків і посильна оплата, починаючи з відсутності оплати для сиріт і тих учнів, чиї батьки не могли собі дозволити оплату.

Відомі особи

Засновники, ректори та дидаскали

Засновники, ректори (директори) та дидаскали (вчителі):
Роки Вільно Львів Київ Полоцьк
1586-1631 Йосиф Бобрикович, Лаврентій Зізаній, Мелетій Смотрицький, Стефан Зізаній Арсеній Еласонський, Ісая Трохимович-Козловський, Кирилл Транквілліон- Ставровецький, Костянтин Корнякт, Памва Беринда, Юрій Рогатинець Єлісей Плетенецький, Іов Борецький, Касьян Сакович, Спіридон Соболь, Фома Євлевич  
1631-1992     Ісая Трохимович-Козловський (переїхав зі Львова), Петро Могила, Софроній Почаський Ігнатій Євлевич, Симеон Полоцький

Учні

Роки Львів Могилів Київ
1586-1631 Захарія Копистенський, Петро Могила Спіридон Соболь Ігнатій Євлевич, Софроній Почаський
1631-1992     Георгій Кониський

Видавнича діяльність

Три Школи, Віленська, Львівська та Могилівська, мали власні друкарні.

Брацька Школа

Основна вікі-сторінка: Брацька Школа

З 1991 по 2004 рік, група ентузіастів відновлювала традиції могилівської "Школи". Для школярів було запропоновано курси журналістики, а також було налагоджено підготовку дизайнерів, управлінців та фахівців з ринку. Ряд місцевих газет, перш за все, "Метрополітен", "Будь-який Капріз" та "Де-факто", наймали виключно випускників "Школи". Наразі продовження тієї ініціативи відоме як Брацька Школа.

Связанные лектио

Отримано з https://pravka.idosvid.com/w2/index.php?title=Братські_школи&oldid=35444