Братські школи

Братські школи (також відомі як грецькі школи; тут і далі за текстом - Школи) - громадська освітня ініціатива, що бере початок наприкінці 16-го століття на територіях сьогоднішньої Білорусі, Литви та України. Спочатку навчальні заклади, Школи, організовувалися при братствах, які були громадські організації православних міщан. Метою перших Шкіл було протистояння просуванню католицьких (зазвичай єзуїтських) та протестантських навчальних закладів. Основна відмінність полягала у мовах, що вивчаються. У той час як католицька освіта концентрувалася латиною та польською мовою, Школи наголошували на давньоруській та грецькій.

Школи при церковних братствах

Перші "Школи" утворювалися при церковних братствах як в різних містах, так і у селах. Крім особливо зазначених нижче Шкіл, відомі Школи у Перемишлі (1592), Галичі, Городку, Рогатині, Стрию, Миколаєві, Комарно, Ярославі, Пагорбі, Красноставі, Замостя (1606), Любліні, Більському, Бресті , Володава, Пінську, Стрітіні, Вінниці, Немирові, Кам'янці-Подільському, Меджибожі, Луцьку (1620), Володимирі-Волинському, Дубно, Кременці.

У Львові

Першу відому "Школу" заснувало Успенське братство у Львові 1586 року. Її повна назва - Львівська Успенська братська школа. Хоча сама львівська "Школа" незабаром перейшла на Модель загальної освіти, навчальні програми багатьох Шкіл будувалися за первісною моделю цієї школи, іноді званої Моделью додаткової освіти.

До львівської братської школи приймали дітей різних статків зі Львова та інших міст та сіл України. Навчання проводилося сучасним на той час давньоруською літературною мовою. Вивчали слов'янську, грецьку, латинську мови (риторика, граматика, піїтика), діалектику, а також арифметику, геометрію, астрономію, філософію, богослов'я, музику. Школа була і центром розвитку хорового співу та давньоруського шкільного театру. З каталогу братської бібліотеки видно, що значну увагу приділяли творам класичних авторів: тут були видання Аристотеля, Овідія, Вергілія, Валерія Максима та інших. У 1591 була надрукована греко-слов'янська граматика «Адельфотес», складена учнями школи та вчителем Арсенієм Елассонським.

До 1591 року були напрацьовані відмінні характеристики і прийнято статут, що називався Порядком шкільним.

Крім Арсенія Елассонського, у різний час ректорами та вчителями тут були: Стефан Зізаній, Лаврентій Зізаній, Ф. Касіянович, І. Борецький, П. Беринда, Г. Дорофійович, І. Трохимович-Козловський, С. Косов, В. Ушакевич та ін. Гетьман Петро Сагайдачний наприкінці життя надіслав школі 15000 червоних злотих, а також заповів значні кошти на його потреби. Львівська братська школа дуже вплинула на розвиток освіти не тільки в Русі-Україні, а й у Білорусі, Молдові, Валахії та інших країнах. Вона виховала чимало видатних громадських та культурних діячів.

У Могильові

Могилівська "Школа" була заснована Богоявленським братством у 1590-1592 роках і була однією з перших, якщо не першою, на землях сьогоднішньої Білорусі. У Школу приймали дітей всіх станів, сироти утримувалися під опікою братства. Використовуючи потужності братньої друкарні, могилівська "Школа" стала значним центром освіти майбутньої Білорусі. До 1682 року, коли у Могильові було відкрито єзуїтське училище, могилівська "Школа" була основним освітнім інститутом Могильова.

Єзуїтське училище склало серйозну конкуренцію і знизило статус "Школи". За підтримки російської імператриці Єлизавети Петрівни, Георгій Кониський в 1757 року з урахуванням "Школи" відкрив православну духовну семінарію, яка процвітала майже до її закриття комуністами в 1918 року.

Відновлена у 1991 році Брацька Школа вважає себе нащадком цієї Школи.

В Києві

Київська Школа була створена у 1615 році за зразком статуту Львівської Школи. Спочатку вона використовувала так звану Модель додаткової освіти до побудови навчальної програми. У школі викладали видатні вчені 17 ст. Іов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касьян Сакович, Захарія Копистенський.

Восени 1631 р. також у Києві Петро Могила заснував Лаврську Школу. На відміну від Школи Київської, тут із самого початку глибоко вивчали так звані Сім вільних мистецтв -- граматику, риторику, діалектику, геометрію, музику, астрономію, історію. Цей підхід іноді називають Моделлю загальної освіти.

У 1632 роках ці дві "Школи" об'єдналися в Києво-Братську Колегію. Сирійський мандрівник Павло Алепський, який у 1652 р. відвідав Києво-Печерську лавру, писав:

Майже всі місцеві чоловіки і більшість їхніх жінок і дочок вміють читати, добре знають порядок церковної служби; священики вчать сиріт, не дають їм блукати без діла вулицями. Черниці Вознесенського монастиря всі були не лише грамотні, а й високовчені і самі написали багато наукових та інших творів. Серед ченців є люди вчені, знавці права, або юристи, філософи та краснобаї. У Лаврі прославлений друкований будинок, який обслуговує весь той край. З нього виходять церковні книги, чудово надруковані; на великих паперах малюнки значних місцевостей та країн, наукові викриє та інше.

У 1701 році указом Петра I, Колегія була перетворена на Києво-Могилянську Академію. Двома нащадками цієї Академії є:

1. Національний університет "Києво-Могилянська академія", що розташований поруч із братськими келіями на вулиці Братська на Поділлі в Києві, та
2. Київська духовна академія на території Києво-Печерської лаври.

В Донецьку

21 січня 1896 року церковне братство Спасо-Преображенської церкви відкрило Школу в Юзівці, яка зараз відома як місто Донецьк. Наприкінці XIX століття цей регіон Російської Імперії, що швидко розвивався, відчував гостру нестачу шкіл. У 1903 році "Школа" переїхала в триповерхову будівлю, одну з небагатьох висотних будівель на той час. Ця будівля збереглася досі, проте через конфлікт на сході України точної інформації про статус Школи поки немає.

Різноманітність навчальних планів

Основна вікі-сторінка: Дидактика шкільна братська

Через різницю ресурсів різних "Шкіл", немає єдиного навчального плану. Однак у більшості відомих Шкіл навчання прагнуло здійснюватися відповідно до Дидактикb шкільно]. Її відмінні характеристики - це використання Семи вільних мистецтв в якості поділ навчальних дисциплін і пристосування цього поділу до наявних ресурсів. Наприклад, у найменш забезпечених школах викладалася лише давньоруська граматика, як початкова дисципліна, а найбільш забезпечених - повне коло дисциплін.

Організація навчального процесу

Основна вікі-сторінка: Порядок шкільний братський

Організація навчального процесу в Школах здійснювалася відповідно до Порядків шкільних. Їхні відмінні характеристики - заохочення успіхів учнів, залучення старших учнів до навчання молодших, байдужість до статусу батьків і посильна оплата, починаючи з відсутності оплати для сиріт і тих учнів, чиї батьки не могли собі дозволити оплату.

Відомі особи

Засновники, ректори та дидаскали

Засновники, ректори (директори) та дидаскали (вчителі):

Роки	Вільно	Львів	Київ	Полоцьк
1586-1631	Йосиф Бобрикович, Лаврентій Зізаній, Мелетій Смотрицький, Стефан Зізаній	Арсеній Еласонський, Ісая Трохимович-Козловський, Кирилл Транквілліон- Ставровецький, Костянтин Корнякт, Памва Беринда, Юрій Рогатинець	Єлісей Плетенецький, Іов Борецький, Касьян Сакович, Спіридон Соболь, Фома Євлевич
1631-1992			Ісая Трохимович-Козловський (переїхав зі Львова), Петро Могила, Софроній Почаський	Ігнатій Євлевич, Симеон Полоцький

Учні

Роки	Львів	Могилів	Київ
1586-1631	Захарія Копистенський, Петро Могила	Спіридон Соболь	Ігнатій Євлевич, Софроній Почаський
1631-1992			Георгій Кониський

Видавнича діяльність

Три Школи, Віленська, Львівська та Могилівська, мали власні друкарні.

Брацька Школа

Основна вікі-сторінка: Брацька Школа

З 1991 по 2004 рік, група ентузіастів відновлювала традиції могилівської "Школи". Для школярів було запропоновано курси журналістики, а також було налагоджено підготовку дизайнерів, управлінців та фахівців з ринку. Ряд місцевих газет, перш за все, "Метрополітен", "Будь-який Капріз" та "Де-факто", наймали виключно випускників "Школи". Наразі продовження тієї ініціативи відоме як Брацька Школа.

Связанные лектио

• Братские Школы
• Опыт Координатора
• Профессии Bskol