Вигоди Самозайнятості
Выгоды Самозанятости (здесь и далее по тексту -- Лектио) -- это часть урока Как Получить Работу. В Брацкой Школе, уроки делятся на так называемые лектио, каждое из которых состоит из микролекции и одного или нескольких заключительных вопросов. Урок, в свою очередь, относится к курсу Брацка Вводка.
Зміст
Материалы
Предшественник этого Лектио -- Опыт в Профессии.
Иллюстрации
Текст (HTML)
Выгоды Самозанятости
Самозанятость -- это другой термин для предпринимательства. Подразумевается, что предприниматель работает на себя вместо того, чтобы трудиться на другого работодателя. Фактически, работник становится своим же работодателем, занимая себя работой по своему выбору.
Единого размера предприятий нет. Одни предприниматели нанимают сотрудников для себя. Другие -- работают "фрилансерами", без найма кого-то дополнительно.
Слово "фрилансер" (freelancer) впервые явилось на свет в начале XIX века. Этим термином писатель Вальтер Скотт в романе "Айвенго" описал наёмного воина. В английском языке, "лансер" (lancer) -- это вооружённый воин, а "фри" (free) подразумевает независимость от какой-либо отдельной армии.
В русском языке, фрилансеров также называют свободными художниками, кустарями-одиночками, вольнонаёмными, подёнщиками, нештатниками или внештатниками. Они работают не по трудовым договорам, а по договорам подряда. Законодательство США вместо литературного термина "фрилансер" употребляет словосочетание "независимый подрядчик" (independent contractor).
Штатному сотруднику работодатель часто даёт инструкции, что "делать", например, "за свою зарплату, сиди здесь с 8-ми утра и до 5-ти вечера и рисуй картину". Фрилансера как правило нанимают уже не просто делать, а сделать, произвести готовый продукт. Фактически, вольнонаёмники "подряжаются" выполнить какую-то определённую работу. Задание фрилансеру может звучать как "мы заплатим такую-то сумму за картину, которая хорошо впишется в этот интерьер".
Работодатель обеспечивает штатного сотрудника не только инструкциями, но и необходимым инструментом. Фрилансеры приходят с собственными орудиями труда.
Нет какой-то единой траектории, по которой люди становятся предпринимателями. Одни открывают новые возможности в начале карьеры, другие -- в середине, третьи -- во второй половине, а кто-то, вероятно, уже на пенсии.
Одни предприниматели, обычно помоложе, придумывают и реализуют что-то новое. Другие вначале работают на кого-то, нарабатывают связи и знания и решают организовать свой бизнес лучше работодателя или, как минимум, более выгодно для себя.
Некоторые считают, что бизнес-идея -- это предпосылка успеха своего дела. Инвесторы же больше смотрят не на одну задумку, а способность команды работать с идеями, и что критически важно, реализовывать их.
Для того, чтобы самозанятость была оплачиваемой, новый бизнес должен быть успешным. Однако любое новое предприятие, часто называемое стартапом, -- значительный риск. 80% стартапов не доживают до первой прибыли. Венчурные компании ожидают, что доход от небольшого количества успешных предприятий превысит убытки от большого числа неуспешных.
В то же время, успех или неуспех начинания не определяется исключительно прибыльностью стартапа. Один из участников проекта Bskol, назовём его Романом, начал свой собственный бизнес в рекрутинге. Как предприниматель, денег он не заработал. Однако через некоторое время одна компания наняла его корпоративным рекрутером. Его собственный бизнес предоставил ему необходимые навыки и подтверждения квалификации.
Вигоди Самозайнятості
Самозайнятість - це інший термін для підприємництва. Мається на увазі, що підприємець працює на себе замість того, щоб працювати на іншого роботодавця. Фактично працівник стає своїм же роботодавцем, займаючи себе роботою за своїм вибором.
Єдиного розміру підприємств немає. Одні підприємці наймають для себе співробітників. Інші - працюють "фрілансерами", без найму когось додатково.
Слово "фрілансер" (freelancer) вперше з'явилося на світ на початку XIX століття. Цим терміном письменник Вальтер Скотт у романі "Айвенго" описав найманого воїна. В англійській мові "лансер" (lancer) - це озброєний воїн, а "фрі" (free) має на увазі незалежність від будь-якої окремої армії.
У українській мові, фрілансерів також називають вільними художниками, кустарями-одинаками, вільнонайманими або позаштатниками. Вони працюють не за трудовими договорами, а за договорами підряду. Законодавство США замість літературного терміна "фрилансер" вживає словосполучення "незалежний підрядник" (independent contractor).
Штатному співробітнику роботодавець часто дає інструкції, що "робити", наприклад, "за свою зарплату, сиди тут з 8- ми ранку і до 5-ї вечора і малюй картину". Фрілансера зазвичай наймають вже не просто робити, а зробити, зробити готовий продукт. Фактично, вільнонаймачі "підряджаються" виконати якусь певну роботу. Завдання фрілансеру може звучати як "ми заплатимо таку суму за картину, яка добре впишеться в цей інтер'єр".
Роботодавець забезпечує штатного співробітника як інструкціями, а й необхідним інструментом. Фрілансери приходять із власними знаряддями праці.
Немає якоїсь єдиної траєкторії, якою люди стають підприємцями. Одні відкривають нові можливості на початку кар'єри, інші - в середині, треті - у другій половині, а хтось, ймовірно, вже на пенсії.
Одні підприємці, як правило, молодші, вигадують і реалізують щось нове. Інші спочатку працюють на когось, напрацьовують зв'язки та знання і вирішують організувати свій бізнес краще роботодавця або, як мінімум, вигідніше для себе.
Деякі вважають, що бізнес-ідея - це передумова успіху своєї справи. Інвестори ж більше дивляться не на один задум, а здатність команди працювати з ідеями, і що критично важливо, реалізовувати їх.
Для того, щоб самозайнятість була оплачуваною, новий бізнес має бути успішним. Однак будь-яке нове підприємство, яке часто називають стартапом, — значний ризик. 80% стартапів не доживають до першого прибутку. Венчурні компанії очікують, що дохід від невеликої кількості успішних підприємств перевищить збитки від великої кількості неуспішних.
У той же час успіх чи неуспіх починання не визначається виключно прибутковістю стартапу. Один із учасників проєкту Bskol, назвемо його Романом, розпочав свій власний бізнес у рекрутингу. Як підприємець грошей він не заробив. Однак через деякий час одна компанія найняла його корпоративним рекрутером. Його власний бізнес надав йому необхідні навички та підтвердження кваліфікації.
